Мабуть, кожен з нас має якісь незабутні і теплі спогади, що наповнюють серце особливими почуттями миру, любові і світла. Осінь поволі стишує гомін літніх днів, нарешті є більше вільного часу, щоб написати кілька слів саме про літні спогади мурів та стін Летичівського Санктуарію. Дуже багато гостей та паломників протягом літніх місяців відвідали нашу святиню. Серед них чисельні реколекційні групи дітей, молоді і дорослих (Легіонери Марії з різних куточків України, неокатехуменальні спільноти, діти з Писарівки та зони АТО, з Віньковецької парафії, з м. Бар та греко - католицькі групи з Івано-Франківська, паломники з Харкова та Одеси, з Любліна і Бялої Подляски). Можна продовжувати цей перелік дуже довго, але хочу зазначити найхарактернішу ознаку і дуже позитивну відмінність саме цього літнього сезону - це перевага саме родинних мандрівок, реколекцій та зустрічей. Про Оазу Нового Життя І ступеня для родин буде окремий репортаж. У серпні гостювали в нашому Реколекційному домі три родини з Польщі: Ковальського Влодзімєжа і Анни (батько і троє дітей, вагітна дружина залишилась вдома), Козловського Богуслава і Катажини (шестеро дітей), Чичелєвського Адама і Катажини (четверо дітей і  Марек, приятель старшої доньки). Перебуваючи в Санктуарії ці родини подарували нам прекрасні свідчення того, чим є справжня християнська родина. Не йдеться лише про щоденну участь в Святій Літургії, про катехетичний рівень знань та молитовну практику. Відчувалась особлива атмосфера спілкування дітей і батьків на фундаменті християнських цінностей та вірі. Особлива взаємоповага та відкритість дітей на сприйняття світу. Батьки прагнуть захистити дітей від впливу світу, не через заборону сучасних технічних засобів, а через особисту присутність в їхньому житті на щодень. Хлопчики з радістю та ентузіазмом грали у футбол, дівчата з натхненням брали у руки флейту, скрипку, влаштовували імпровізовані концерти. По дитячому сміялись, раділи, водночас, з великою охотою брались допомогти в роботі на городі чи кухні. У них теж є свої секрети, таємниці, мрії і прагнення, проблеми і смутки, але  вони дуже щасливі. Адже поряд щасливі тато і мама, які в своєму батьківстві і материнстві сповнені відповідальності і духовної зрілості. Прощаючись, дякували їм за свідчення щасливого родинного життя. З нетерпінням чекаємо у гості.