знаходитесь в : Історія » Паломництво

       Історія паломництва до святині Летичівської Богородиці сягає своїми коріннями чотири століття тому, проростаючи новими пагонами до наших днів. Гортаючи сторінки історії Святині Летичівської Богородиці неодноразово можна зустріти такі рядки:
                        "1880 рік... Урочистості коронації тривали цілу октаву і зібрали велику кількість віруючих не тільки з Поділля та з-за Дніпра, але також з Литви і Молдови. У Летичівській святині збирались православні і католики різних обрядів: латинського, грецького і вірменського. Вже тоді це було місце екуменічного примирення...
                        1914 рік... З входом австрійських військ на Поділля, настали часи миру, тому прийшов час повернути ікону Богородиці з Вінниці до Летичева. Урочистості перевезення тривали кілька днів. Понад 10 тисяч паломників і велика кількість кліру вітали ікону Богородиці..."
      Святий Лик Летичівської Богородиці зазнав багато гонінь та мандрів. І в кожному місці притулку Пресвята Богородиця міцно пригортала своїх дітей, а покидаючи їх, залишала у серцях тугу та прагнення знову і знову приходити до неї з молитвами.
27 червня 1989 року віруючі Хмельницької та Вінницької областей зібрались на урочистості повернення храму вірним. А вже в 1993 році з Кам’янця – Подільського до святині прийшло перше неофіційне піше паломництво. Після відновлення Кам’янець – Подільської римо – католицької дієцезії з 1994 року розпочалися офіційні паломництва до Летичівської святині. Подільські паломництва вирушають з трьох місць. Перша група з серця дієцезії – кафедрального собору Кам’янця – Подільського. Друга з парафіяльного храму Томашполя. Обидві групи йдуть п’ять днів, долаючи відрізки дороги від 25 до 45 кілометрів. З 1997 року з Городка вирушила третя група, вона нараховувала близько 200 молодих прочан.
      Летичівська Богородиця має велику пошану семінаристів Вищої Духовної семінарії в Городку. Після прийняття духовного одягу, семінаристи разом зі своїми вихователями прибувають до Летичівської святині тривати на молитві, поклонінні Святим Дарам та на Святій Літургії.
Тривалий час Санктуарій був місцем проведення Школи Євангелізації для учасників Францисканського Ордену Світських. Сьогодні вони вже мають свій власний будинок, але у серпні, напередодні Урочистості Успіння Пресвятої Діви Марії вирушають у триденне паломництво до Летичівської Богородиці зі Старого Острополя. Завжди приносять багато духу братерської любові та радості. Вже традиційними стали одноденні паломництва дітей із сусідніх парафій Хмельницького, Бару та інших парафій дієцезії після урочистостей Першого Причастя. В перший день травня на спільну молитву та велику родинну зустріч до Летичівського Санктуарію приїзджають учасники руху домашньої Церкви, а 1 червня - діти з парафій Камянець - Подільської дієцезії на День Дитини.
     Незліченними є також щоденні гості нашої святині. Проїзджаючи головною дорогою зі Львова до Одеси, вони обов’яково зупиняються, щоб поклонитись перед іконою Богородиці.
Найчисельнішими є групи із сусідньої Польші. Саме в нашому Санктуарії вони мають можливість затриматись на нічліг. А молоді учасники скаутських загонів Польщі користуються з можливості попрацювати та випробувати свою витривалість. Неодноразово з юнацьким запалом вони розчищали хащі на території місцевого кладовища, впорядковували занедбані могили. Натомість студенти Варшавського політехнічного університету провели плідну дослідницьку наукову працю і склали плани комплексних споруд святині та монастиря. Без здивування, особливо влітку, можна почути розмаїття мов серед паломників – англійська, німецька, словацька, італійська...Дехто ж з адресує свої вітання до Санктуарії і з далекої Каліфорнії та Канади. Запрошуємо кожного, хто прагне приклонитись перед святим ликом Летичівської Богородиці!

© Copyright