знаходитесь в : Новини
Звернення єпископа Леона Дубравського
2013-06-24

«І знамення велике було видно на небі – жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок» (Од 12.1)

Дорогі священики, монахи і монахині, любі брати та сестри у Христі!

   Цього такого важливого для нашої Церкви року – Року Віри, відзначаємо 235-ту річницю коронації Папськими коронами чудотворної ікони Летичівської Богородиці, Цариці Поділля і Волині, нашої Небесної Матері та вірної Заступниці за нас перед Божим престолом. 
Ікона Летичівської Богородиці, яка перебувала на Поділлі від 1606 року, від самого початку прославилась як чудотворна.
Згідно архівних документів, вже у 1640 році, отцями домініканцями, які привезли з собою на наші землю цю ікону – копію ікони Матері Божої Сніжної, подаровану у Римі Папою Клеменсом VIII, було підняте питання щодо проведення досліджень чудесних зцілень, отриманих за посередництвом Лику Летичівської Богородиці – так з любов’ю найменували ікону місцеві вірні. В книжці Петра Пруща «Море Божої ласки» (1662 р.) є згадка про ікону Летичівської Богородиці «як ікону невимовної краси і чисельними чудами славної: сліпі прозрівають, померлі до життя повертаються, і ніхто від Неї без потіхи в смутку не відходить» (Краків, 1740, ст. 61)
У XVIII ст. домініканці розпочали систематично записувати чуда та ласки, отримані вірними. Особливих старань докладає о. Протасій Дерякубович, настоятель летичівського монастиря домініканців. Серед записів є багато свідчень про оздоровлення та зцілення в часи воєнних лихоліть.

Декілька з них подано на сторінках видання «Історія чудотворної Ікони Пресвятої Діви Марії Летичівської, що знаходиться в Луцькій катедрі», Луцьк, 1936 р. ст. 8 -9).
«Року 1728 Казимір Свотфінські, смертельно хворий, віддається цілковито під опіку Матері Божої Летичівської, а коли помер, покладено його труну в каплиці Пресвятої Діви Марії. На другу ніч там повернувся до життя».
«Того ж року, 27 лютого, Маріанне Чапліцовов, дуже хворою і вже у смертельній агонії, внесено до костелу і віддано під опіку Матері Божій Летичівській, за мить вона відчула полегшення і за три дні повністю одужала».
«Року 1729, 19 лютого, Теодор Літинські... з важкої хвороби був чудесно і раптово оздоровлений».

Численні ласки та чуда згадуються у тексті Пісні до Матері Божої Летичівської, співаної під час відслонення ікони:
Поділля Пані, Найвища Царице,
З Риму прибула до Летичева.
Маріє, в прекрасній іконі, чудовна.
В свідченні своїх ласк завжди невимовна.
Бо хто ж їх, Матінко, злічить в усьому світі,
Коли незліченні вони в одному повіті,
В якому Ти собі притулок обрала
В убогій хатині, як сонце, враз засіяла.
Потім заяснілась в старостинському дворі,
Коронному війську сплітаючи лаври,
Сплячого гетьмана тричі будила,
На славну звитягу благословила.
Гетьман, розбивши ворожу навалу,
Данину складає для Твого храму.
В якому донині Твоїх ласк щирі дари
З моря доброти своєї, виливаєш без міри.
Воскрешаєш померлих, зміцнюєш хворим ноги,
Сліпим зір повертаєш,
багатим стає убогий.
Глухим слух повертаєш,
У водах тонучим – руку простягаєш.
Грішникам серця крушиш скам’янілі.
Розтрощені кістки складаєш цілими.
Незліченні чуда знають всього світу сторони,
За які Рим складає Тобі золоті корони.
Увінчуємо скроні, прекрасні, як зорі,
Як Цариці неба, землі та моря.
Обмий нас грішних, загрузлих в болоті,
А наші чисті серця візьми за воти. Амінь.

                                                   (Історія Чудотворної ікони Пресвятої Діви Марії Летичівської,
                                                    що знаходиться в Луцькій катедрі. Луцьк 1936, ст. 8 - 9)
  У 1777 році збірники записів передано на розгляд Духовної Комісії, призначеної єпископом Яном Дембовським. Уже 28 квітня 1777 року декрет Комісії підтверджує свідчення про ласки та чуда за посередництвом Богородиці в Летичівській іконі.
Домініканці, маючи підтвердження духовної влади про те, що ікона Летичівської Богородиці є чудотворною, звернулися до Апостольського Престолу з проханням коронувати ікону ватиканськими коронами. Святіший Отець Пій VI прихильно поставився до прохання і видав декрет про дозвіл здійснити коронацію ікони. У 1778 році він надіслав золоті корони для оздоблення чудотворного Лику. 4 жовтня 1778 року відбулась урочиста коронація ікони. Дві Папські корони, вишуканої роботи, з чистого золота, інкрустовані дорогоцінним камінням, були накладені Ісусові-Синові та Його Матері руками єпископа Раймунда Станіслава Єгерського, Баконьського ординарія (Молдова), який тимчасово виконував обов’язки єпископа Кам’янець – Подільської дієцезії. Акт коронації сприяв поширенню слави про Летичівську святиню, а також присвоєнню їй титулу Санктуарія на Поділлі.
Урочистості коронації тривали цілу октаву – 8 днів, і зібрали велику кількість вірних не лише з Поділля та з-за Дніпра, але також з Литви та Молдови. До святого лику Летичівської Богородиці прибували паломники з найвіддаленіших куточків країни. У святині збирались православні й католики різних обрядів: латинського, грецького, вірменського.
До 1832 року охоронцями подільського санктуарію були домініканці, доки указом царя Миколая І їхній монастир не було ліквідовано. Відтоді до 1920 року паломників обслуговували єпархіальні священики, які, зокрема, відновили храм і монастир.
Зважаючи на загрозу з боку атеїстичної держави, внаслідок дедалі більшого наступу більшовизму, 14 червня 1920 року чудотворну ікону було вивезено до Варшави, щоб зберегти її від знеславлення та знищення. У 1935 році ікону Летичівської Богородиці перевезено до Луцька і вміщено у головному вівтарі кафедрального храму. Однак знову ж таки, через короткий час, охороняючи від збезчещення, ікону було вивезено до Любліна і вміщено у каплиці монастиря Сестер Служниць Пресвятої Діви Марії, де вона перебуває і досі. На жаль, через багато несприятливих обставин, ікону не вдалося повернути на місце її попереднього перебування. Однак річ не в цьому – адже присутність та чудесне діяння Пресвятої Богородиці не обмежується навіть чудотворною іконою, вона ніколи не покидає нас, а зокрема – і цю багатостраждальну летичівську святиню, присвячену Їй, у якій Їй віддають стільки шани, де Вона проявила стільки чудес. Божа Матір іде поруч з нами, Вона присутня скрізь, адже виконує лише одне довірене Їй Сином завдання – рятувати нас від гріха, від смерті, і вести до Бога, до Неба. Чудотворні ікони – лише великий дар Її особливої присутності серед нас.
Визначною подією в історії відродження Летичівського Санктуарію стало святкування ювілею 400-ліття в 2006-му році. Саме з нагоди цих урочистостей Санктуарій отримав нову ікону Летичівської Богородиці, яку освятив Папа Бенедикт XVI в Кракові під час паломництва до Польщі. Цього року, у 235 річницю коронації ікони, під час відпустових урочистостей, 6 липня 2013 року, прагнемо здійснити обряд коронації новоосвяченої ікони Летичівської Богородиці, для якої зовсім нещодавно - 29 травня 2013 року, у Римі, Папа Франциск освятив корони.
Коронування є особливим актом відзначення найшанованіших ікон Богородиці у Римсько-Католицькій Церкві. Корона у всіх народів була оздобою і символом визнання найвищої гідності й слави.
Традиція коронування ікон в Римсько-Католицькій Церкві започаткована Папою Григорієм ІІІ у 731 році. Першою коронували ікону Богородиці для ораторія собору св. Петра. Пізніше занотовано окремі випадки коронування ікон у Римі. Зокрема, у 1527 р. відбулась коронація ікони Матері Божої Сніжної, в Римській базиліці Santa Maria Maggiore, яку здійснив папа Клементій VIII.
Загальне практикування традиції коронування припадає на XVII століття. У 1630 році деканом Ватиканської капітули графом Олександром Сфорца Паллавічіні засновано спеціальний фонд для виготовлення дорогоцінних корон, а папа Урбан VIII доручив капітулі розглядати подання та надавати дозвіл на коронування чудотворних ікон і статуй Христа та Богородиці.
В 1954 році Папа Пій XII, який вже раніше, тобто в 1950 р. оголосив догмат про Взяття до неба Пресвятої Діви Марії, встановив літургійне свято Пресвятої Діви Марії, Цариці Світу, яке святкується в октаві Внебовзяття - 22 серпня. Відзначення цих урочистостей містить у собі теологічне підгрунтя традиції коронування Марійних ікон. Велике передання несе в собі сам обряд літургії накладання корон.
В останні десятиліття, в час пособорових віднов та змін, переглянуто практику коронування ікон і вироблено новий, збагачений теологічним змістом, обряд.
У 1981 році папа Іван Павло ІІ, який особисто коронував багато ікон Богородиці, затвердив опрацьований Конгрегацією богослужінь і дисципліни Таїнств літургійний обряд коронування, підкреслюючи:
«Церква, керована Святим Духом, вітає Пресвяту Діву Марію як Діву і Царицю, царський палац, в якому Цар віків прийняв людське тіло. Щоб вшанувати гідність Марії, серед інших проявів пошани постала традиція оздоблення царськими коронами ікон Божої Матері, огорнених винятковою честю».
Сьогодні Санктуарій Летичівської Богородиці, Цариці Поділля і Волині, піднесений з руїн, за останніх 20 років наново відроджується як місце паломництва для паломників з України й з-за кордону. В 2012 році це святе місце відвідало близько 50-ти тисяч паломників. Величний відремонтований домініканський монастир сьогодні служить як Дім паломника, пропонуючи 90 місць для ночівлі водночас з харчуванням. В період від травня до жовтня 2012 року в Домі паломника проведено реколекції для 700 осіб. В тому ж часі близько 3 500 чоловік приймало участь в одноденних молитовних програмах, проведених в Санктуарії: Конгресі дітей, Паломництві родин, Паломництві Круціяти визволення людини, днях зосередження для молоді, дієцезіальних зустрічах священиків та богопосвячених осіб. Відпустові урочистості на честь Летичівської Богородиці згромаджують близько 7 тисяч вірних з України та з- за кордону.


Усіх Вас, дорогі священики та монахині, любі брати та сестри у Христі, сердечно запрошую на відпустові урочистості з обрядом коронації в Санктуарії Летичівської Богородиці і вже сьогодні, з глибини свого серця, уділяю пастирського благословення усім паломникам.


                                                                                                            Правлячий Єпископ Кам’янець-Подільської Дієцезії
                                                                                                                                           +Єпископ Леон Дубравський

Увага! Дане звернення просимо прочитати під час парафіяльних оголошень, у неділю 23 червня або у неділю 30 червня.



                                                                                                   Молитва до Летичівської Богородиці


Мати і Пані наша Летичівська,
вже кілька століть приходять люди перед Твоє Обличчя.
Приходять з болем в серці, а відходять втішені.
Сьогодні і я стаю перед Твоїм Святим Ликом
зі своїми турботами та болями.
Приходжу, сповнений надії, що Ти, Мати і Пані наша,
допоможеш у різних моїх труднощах та проблемах.
Прошу Тебе, Маріє Летичівська,
дай мені міцну віру, надію та любов.
Прийми під Свій покров мою родину, парафію і всю Церкву Христову.
Маріє, забери з мого серця сумніви та гнів, а обдаруй миром та любов’ю.
О Мати і Пані Подільська, Ти знаєш, чого я найбільше потребую,
тому саме Ти візьми мене у Свою опіку на землі, а після смерті приведи мою душу до Царства Твого Сина Ісуса Христа. Амінь.


Програма Урочистостей коронації ікони Летичівської Богородиці
П’ятниця, 5 липня 2013 року

19.00 – Зустріч паломницьких груп з Кам’янця – Подільського та Томашполя.
20.00 – Урочиста Свята Літургія на площі перед храмом.
23.00 – 6.00 – Всенічне чування Руху Захисту Святості Життя.
24.00 – Розарій зі світлом на площі перед фронтоном Летичівського Санктуарію.
Субота, 6 липня 2013 року
8.00 – Годинки про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії.
8.30 – Розарій. Частина радісна і славна.
9.30 – Молитовне чування на площі перед храмом.
11.00 – Урочиста Свята Літургія під головуванням Апостольського Нунція
в Україні;
- обряд коронації ікони Летичівської Богородиці;
- урочиста процесія вулицями Летичева.
19.00 – Свята Літургія на закінчення урочистостей.
Неділя, 7 липня 2013 року
9.00 – Розарій.
9.30 – Свята Літургія.
                                                               


Маріє Летичівська!
О Небесна Перло!
Що над Подільським краєм
Тримаєш чудес незліченних берло.
Ти материнським серцем наших дідів кохала,
Вінець їхньої звитяги світові звіщала,
Немало витерши сліз,
Ти з болем материнським чекала…
Заступись за нас і сьогодні,
Царице вибрана,
Виблагай ласк безмірних
у свого Сина,
Мати єдина!
Прийми нашу шану
в оздобній короні,
а серця, сповнені віри,
складаємо в Твої Материнські долоні.
Освяти душі, що за віру своє життя віддали.
Усіх, хто в молитві, в час безвір’я з Тобою на цій землі чували.
Усім, хто сьогодні, Тобі, Богородице, вінець слави сплітає,
Господніх доріг на грішній землі шукає…



назад
© Copyright