А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес (ІІ до Коринтян 5, 15)
Дорогі брати і сестри!
Пасхальні свята які наближаються це час, коли черговий раз переживаємо правду про перемогу життя над смертю, яке здійснив для нас Божий Син, який саме для того став людиною. Дякуємо Господу, що ми черговий раз дочекалися Великодніх свят. Воскресіння Ісуса Христа – це не тільки спомин події, яка відбулася в історії майже дві тисячі років тому. Пасхальні свята – це не тільки спомин, традиції, звичаї, віддання данини моді. Це не тільки механічне вітання «Христос Воскрес! Воістину воскрес!»

Святий апостол Павло нагадує нам, що «Христос помер і воскрес, щоб дати нам справжнє життя». Саме нас, людей звільнити з неволі гріха і смерті, повернути втрачену нами гідність Божих дітей. В Таїнстві Хрещення ми отримали цю благодать і особливе завдання вже тут на землі жити як Божі діти, як брати і сестри Воскреслого Господа.Практично це означає – любити Бога усім серцем, усією душею, а ближнього як себе самого. Щоденність показує нам, як далеко ми відійшли від цього ідеалу. Світ огортає цивілізація смерті, темряви і страху. Так багато в нас претензій, ненависті, осудження, лицемірства, брехні стосовно один до одного. Неодноразово відкрито скеровуємо свої звинувачення і до самого Бога. Повторне язичництво стало релігією багатьох християн. Це результат, що після ворожої атеїстичної ідеології, сьогодні ми самі добровільно обираємо життя без Бога. Спустошені гонитвою за легкодоступними привілеями матеріальних благ, егоїстичними прагненнями першості та зверхності затримались на площині медіальної показовості.

«Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не страхається!» Йоан 14. 27

Нехай ці слова Христа глибоко вкарбуються в кожне серце, зболене горем і втратами війни. Бо ж у кожній війні віддзеркалюється трагедія людськості, коли відкинуто Божі заповіді, коли втрачено голос сумління та перейдено межу пошанування до людського життя. Нехай у Воскреслому Христі кожен з нас відчує прагнення миру, правдивого миру єдності з Господом! Навертаймося і шукаймо доріг правди, братньої любові і милосердя. Справжнє воскресіння для віруючої людини це не «вчора історії», але її сьогодення і майбутнє з Воскреслим Христом. Ісус щоденно так близько, так доступний, тільки чи ми шукаємо Його, чи хочемо жити для вічності? Тільки в Ньому і з Ним знайдемо справжній мир, світло і надія. Христос воскрес! Воістину воскрес!
З Божим благословінням в час Христового Воскресіння

настоятель Римсько – католицької парафії в Летичеві

о. Адам Пшивускі