Початок липня є знаменним для усіх, хто вшановує Летичівську Богородицю. Саме сюди, до Санктуарію Летичівської Божої Матері ведуть дороги тисячних натовпів паломників, щоб спільною молитвою прославити Богородицю та дякувати їй за незліченні ласки і благодаті.
У четвер, 5 липня, вечірню тишу містечка порушили гучний спів та танцювальні ритми паломницьких груп. Першими прибули велопаломники з Літина і паломницька група з Хмільника. Протягом п’яти днів ішли паломницькими шляхами групи з Кам’янця – Подільського (у цьому році це вже було XXV паломництво) і Томашполя (Вінницька обл.) Останніми під’їхали велопаломники з Шепетівки.
О 20.00 у вечірніх сутінках, на площі перед храмом розпочалась вігілійна Свята Літургія. Молитовне чування тривало усю ніч і завершилось 6 липня, Урочистою відпустовою Службою Божою.
Протягом цього часу безперервним потоком віряни піднімались до ікони Летичівської Богородиці. В очах кожного сльози надії, довіри, радості та болю. Приходячи до Богородиці, притуляємось до Її Материнського серця, шукаємо захисту та опіки.
Сьогоднішній світ надзвичайно стрімкими темпами веде людину до самознищення і цілковитої деградації. Матеріалізм, цілковите узалежнення від нових технологій інформаційного простору, маніпулювання та втрата будь – яких моральних норм та цінностей – це стислий перелік антилюдської ідеології сьогоднішньої цивілізації. Настоятель парафії та хранитель Санктуарію о. Адам Пшивускі, вітаючи паломників та гостей наголосив, що сьогодні час, коли людина саме себе нищить. Тому молитовний намір цьогорічних урочистостей – за збереження людської гідності, людського життя, за мир у світі і Україні.
Святу Літургію очолював єпископ – ординарій Кам’янець – Подільської дієцезії Леон Дубравський, співслужили єпископи – помічники Ян Нємєц і Радослав Змітрович, також, багато священиків з різних куточків нашої дієцезії та України.
В урочистості взяли участь ченці і черниці, представники обласної, районної та міської влади, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дам’ян Цярціньскі з дружиною, вірні з України, Польщі та інших країн.
У своїй проповіді єпископ Ян Нємєц звернув увагу на те, чим заповнюємо своє життя. Чим задумуємось ким ми є? Де є наші думки, серце? Говорячи, що ми віримо у Бога і хочемо жити по – божому, чи так є насправді? Чи пускаємо Бога у своє життя?
Сьогодні, наша байдужість і інертність, гонитва за зовнішніми оманливими уявленнями спричиняє, що будучи охрещеним водночас віримо у магію і шануємо поганські свята. Допоки не зробимо конкретний вибір, ким ми є, ким хочемо бути, ніколи не зможемо зробити поступу вперед.
Урочистості в Санктуарії Летичівської Богородиці - це подія, яка шанується століттями, вписана в історію поколінь, родин. Богородиця сама обрала для себе це місце на Подільській землі. Саме сюди прибуває багато людей, щоб відшукати в тиші самих себе, довірити Богородиці своє життя.
Традиційно, по закінченні Святої Літургії відбулась урочиста процесія вулицями містечка з іконою Летичівської Богородиці.
Початок липня є знаменним для усіх, хто вшановує Летичівську Богородицю. Саме сюди, до Санктуарію Летичівської Божої Матері ведуть дороги тисячних натовпів паломників, щоб спільною молитвою прославити Богородицю та дякувати їй за незліченні ласки і благодаті. У четвер, 5 липня, вечірню тишу містечка порушили гучний спів та танцювальні ритми паломницьких груп. Першими прибули велопаломники з Літина і паломницька група з Хмільника. Протягом п’яти днів ішли паломницькими шляхами групи з Кам’янця – Подільського (у цьому році це вже було XXV паломництво) і Томашполя (Вінницька обл.) Останніми під’їхали велопаломники з Шепетівки. О 20.00 у вечірніх сутінках, на площі перед храмом розпочалась вігілійна Свята Літургія. Молитовне чування тривало усю ніч і завершилось 6 липня, Урочистою відпустовою Службою Божою.Протягом цього часу безперервним потоком віряни піднімались до ікони Летичівської Богородиці. В очах кожного сльози надії, довіри, радості та болю. Приходячи до Богородиці, притуляємось до Її Материнського серця, шукаємо захисту та опіки.Сьогоднішній світ надзвичайно стрімкими темпами веде людину до самознищення і цілковитої деградації. Матеріалізм, цілковите узалежнення від нових технологій інформаційного простору, маніпулювання та втрата будь – яких моральних норм та цінностей – це стислий перелік антилюдської ідеології сьогоднішньої цивілізації. Настоятель парафії та хранитель Санктуарію о. Адам Пшивускі, вітаючи паломників та гостей наголосив, що сьогодні час, коли людина саме себе нищить. Тому молитовний намір цьогорічних урочистостей – за збереження людської гідності, людського життя, за мир у світі і Україні. Святу Літургію очолював єпископ – ординарій Кам’янець – Подільської дієцезії Леон Дубравський, співслужили єпископи – помічники Ян Нємєц і Радослав Змітрович, також, багато священиків з різних куточків нашої дієцезії та України.В урочистості взяли участь ченці і черниці, представники обласної, районної та міської влади, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дам’ян Цярціньскі з дружиною, вірні з України, Польщі та інших країн.У своїй проповіді єпископ Ян Нємєц звернув увагу на те, чим заповнюємо своє життя. Чим задумуємось ким ми є? Де є наші думки, серце? Говорячи, що ми віримо у Бога і хочемо жити по – божому, чи так є насправді? Чи пускаємо Бога у своє життя?Сьогодні, наша байдужість і інертність, гонитва за зовнішніми оманливими уявленнями спричиняє, що будучи охрещеним водночас віримо у магію і шануємо поганські свята. Допоки не зробимо конкретний вибір, ким ми є, ким хочемо бути, ніколи не зможемо зробити поступу вперед. Урочистості в Санктуарії Летичівської Богородиці - це подія, яка шанується століттями, вписана в історію поколінь, родин. Богородиця сама обрала для себе це місце на Подільській землі. Саме сюди прибуває багато людей, щоб відшукати в тиші самих себе, довірити Богородиці своє життя.Традиційно, по закінченні Святої Літургії відбулась урочиста процесія вулицями містечка з іконою Летичівської Богородиці.
